Із глибоким сумом повідомляємо, що 29 грудня 2025 року, після важкої хвороби, на 74-му році життя пішов із життя видатний український вчений-ветеринар, талановитий організатор науки, заслужений працівник сільського господарства України, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Анатолій Федорович Ображей.

Анатолій Федорович народився 1 січня 1952 року в селі Семиходи Чорнобильського району Київської області. Після завершення середньої школи він вступив до Української сільськогосподарської академії (нині – Національний університет біоресурсів і природокористування України), де на ветеринарному факультеті здобув фах ветеринарного лікаря (1974 р.).

Трудову діяльність розпочав у 1974–1976 роках як завідувач відділу Київського обласного об’єднання «Зооветпостач». З 1977 по 1992 рік працював у лабораторії мікотоксикології Українського науково-дослідного ветеринарного інституту (нині – Інститут ветеринарної медицини НААН), де пройшов шлях від наукового співробітника до провідного наукового співробітника та завідувача сектору. У 1992–1994 роках обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Київського філіалу Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок. З 1994 року – заступник директора, а з 1995 по 2011 рік – директор Інституту ветеринарної медицини НААН.

Наукова кар’єра Анатолія Федоровича була яскравою та плідною. У 1986 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Патулін – виділення, ідентифікація, визначення в кормах і токсична дія на свиней». У 1989 році отримав вчене звання старшого наукового співробітника, а в 1999 році був обраний членом-кореспондентом НААН України за відділенням ветеринарної медицини та зоотехнії.

Його наукові розробки мали велике практичне значення: технології виділення, ідентифікації та виготовлення мікотоксинів, обґрунтування максимально допустимих рівнів у кормах, методи визначення мікотоксинів у біосубстратах, системи контролю якості кормів, діагностики та профілактики мікотоксикозів. В останні роки життя вчений проводив молекулярно-генетичні дослідження збудників бешихи свиней, вперше виявив штам з природною інерцією в гені spaA, на основі якого створено унікальну інактивовану емульсійну вакцину проти цієї хвороби. Також ним започатковано використання препаратів на основі ефірних олій для санації приміщень у присутності тварин.

Анатолій Федорович – автор понад 210 наукових праць, серед яких 7 монографій і наукових збірників, 1 словник, 1 підручник та міжнародний стандарт з визначення токсичності зерна фуражного, продуктів його переробки та комбікормів. Він є співавтором 3 вакцин, 3 хіміотерапевтичних і 3 діагностичних препаратів, 16 технічних умов та державних стандартів, 48 нормативно-технічних документів. Має 29 авторських свідоцтв і патентів та 3 раціоналізаторські пропозиції. Під його керівництвом підготовлено 3 кандидатів наук.

За багаторічну плідну працю Анатолій Федорович удостоєний високих нагород: заслужений працівник сільського господарства України, ювілейна медаль «До 1500-річчя Києва», медаль «За трудову відзнаку», знак Пошани Міністерства аграрної політики України, лауреат Премії Української академії аграрних наук «За видатні досягнення в аграрній науці», дві Подяки Кабінету Міністрів України та одна – Київської міської державної адміністрації.

Багато років був членом фармакологічної комісії та колегії Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, а також головним редактором наукового бюлетеня «Ветеринарна біотехнологія».

Світла пам’ять про Анатолія Федоровича житиме в колективі Інституту допоки він існуватиме. Родині, близьким, друзям та колегам хочемо висловити щире співчуття в цій важкій втраті доброї та чуйної людини, талановитого вченого, мудрого керівника.

Вічна та світла пам’ять!

Прощання з Анатолієм Федоровичем відбудеться 31 грудня 2025 року о 10:30 за адресою: вул. Васильківська, 6, с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область.

Вчене звання — це офіційний титул або статус, що надається науковцям за їхні видатні досягнення у науково-педагогічній, дослідницькій та методичній діяльності, підтверджуючи високий рівень їхньої кваліфікації та авторитет у фаховому середовищі, і є важливою складовою академічної кар’єри, поряд із науковими ступенями. 

Надзвичайно горді за те, що Наказом Міністерства освіти і науки України № 1618 від 11 грудня 2025 р. “Про затвердження рішень атестаційної колегії МОН України від 11.12.2025” затверджено рішення Вченої ради ІВМ НААН про присвоєння вченого звання старшого дослідника зі спеціальності Н6 – ветеринарна медицина Жовніру Олександру Михайловичу. Це стало черговим підтвердженням визнання в науковій сфері, зміцнення наукового потенціалу всього Інституту.

Колектив Інституту щиро вітає колегу та бажає нових наукових здобутків, подальшого професійного зростання та успіхів, ніколи не зупинятися на досягнутому! Ваша відданість науковим дослідженням і професіоналізм заслуговують на найвищу похвалу.

Міцного Вам здоров’я, життєвої енергії, підтримки родини, друзів та колег! Пишаємося і радіємо Вашому успіху!

Ще один крок вперед Інституту ветеринарної медицини НААН: освітня програма Ветеринарна медицина третього (освітньо-наукового) рівня, яку реалізує наша установа, офіційно акредитована Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Це надзвичайно важливий етап розвитку наукової та освітньої діяльності нашого інституту і підтвердження високих стандартів підготовки фахівців за рівнем вищої освіти Доктор філософії (PhD), а також визнання того, що наша освітньо-наукова програма відповідає сучасним вимогам ветеринарної освіти.

Це результат справжньої командної праці. Щиро вдячні всім, хто був залучений до процесу акредитації: адміністрації ІВМ за активну підтримку, викладачам, котрі щодня підвищують якість освіти, аспірантам, чиї здобутки є показником високої ефективності акредитованої ОНП.

Щира подяка експертній групі НАЗЯВО за оцінку якості освітньої програми.

Всі разом ми робимо ветеринарну освіту потужнішою, модернішою та здатною гідно відповідати на виклики сьогодення.